1. Словник української мови Грінченка

паламарчин

Паламарчин, -на, -не

Принадлежащій женѣ пономаря. Дивлюсь на племінників паламарчиних. О. 1862. V. 53.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паламарчин — палама́рчин прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. паламарчин — -а, -е, розм. Прикм. до паламарка 1). || Належний паламарці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паламарчин — ПАЛАМА́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до палама́рка 1; належний паламарці. Паламарчиного чоловіка поважали на селі (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. паламарчин — ПАЛАМА́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до палама́рка 1; належний паламарці. Словник української мови в 11 томах