паламарчин
палама́рчин
-а, -е, розм.
Прикм. до паламарка 1).
|| Належний паламарці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паламарчин — палама́рчин прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- паламарчин — ПАЛАМА́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до палама́рка 1; належний паламарці. Паламарчиного чоловіка поважали на селі (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- паламарчин — ПАЛАМА́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до палама́рка 1; належний паламарці. Словник української мови в 11 томах
- паламарчин — Паламарчин, -на, -не Принадлежащій женѣ пономаря. Дивлюсь на племінників паламарчиних. О. 1862. V. 53. Словник української мови Грінченка