палення
Палення, -ня
с.
1) Сожиганіе.
2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палення — па́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- палення — -я, с. Дія за знач. палити I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- палення — ПА́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти¹ 1, 2. Анекдот про те, як замерзлого безпритульного палили в крематорії, коли по двох годинах палення відкрили нарешті дверцята печі, а він звідти вигукнув – “Закрий, халява, сквозить!” – це безподібний анекдот (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
- палення — Па́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палення — ПА́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти¹1, 2. При досить інтенсивному паленні вариста піч взимку могла обігріти не більше 25 м² жилої площі (Жилий буд. колгоспника, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах