палення
ПА́ЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. пали́ти¹ 1, 2.
Анекдот про те, як замерзлого безпритульного палили в крематорії, коли по двох годинах палення відкрили нарешті дверцята печі, а він звідти вигукнув – “Закрий, халява, сквозить!” – це безподібний анекдот (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палення — па́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- палення — -я, с. Дія за знач. палити I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- палення — Па́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палення — ПА́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти¹1, 2. При досить інтенсивному паленні вариста піч взимку могла обігріти не більше 25 м² жилої площі (Жилий буд. колгоспника, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах
- палення — Палення, -ня с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261. Словник української мови Грінченка