пальченя

Пальченя́, -ня́ти

с. Пальчикъ. Взявши за ручку, цілувала малі пальченята. Мир. Пов. II. 86.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальченя — пальченя́ іменник середнього роду, істота палець Орфографічний словник української мови
  2. пальченя — -яти, с. Зменш.-пестл. до палець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пальченя — ПАЛЬЧЕНЯ́ див. пальченя́та. Словник української мови у 20 томах
  4. пальченя — Пальченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пальченя — ПАЛЬЧЕНЯ́ див. пальченя́та. Словник української мови в 11 томах