пальченя
Пальченя́, -ня́ти
с. Пальчикъ. Взявши за ручку, цілувала малі пальченята. Мир. Пов. II. 86.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пальченя — пальченя́ іменник середнього роду, істота палець Орфографічний словник української мови
- пальченя — -яти, с. Зменш.-пестл. до палець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пальченя — ПАЛЬЧЕНЯ́ див. пальченя́та. Словник української мови у 20 томах
- пальченя — Пальченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пальченя — ПАЛЬЧЕНЯ́ див. пальченя́та. Словник української мови в 11 томах