1. Словник української мови Грінченка

паниченько

Панич, -ча

м.

1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка.

2) Холостякъ.

3) Иносказ. чортъ.

4) кручені паничі. раст. Ipomea. Анн. 108. ум. паничик, паниченько, паничо́к. Грин. III. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паниченько — паниче́нько іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. паниченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до панич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паниченько — ПАНИЧЕ́НЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до пани́ч. З-за калини, з-за ялини Вітер повіває; Молоденький паниченько З бурси утікає (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  4. паниченько — ПАНИЧЕ́НЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до пани́ч. З-за калини, з-за ялини Вітер повіває; Молоденький паниченько З бурси утікає (Щог., Поезії, 1958, 479). Словник української мови в 11 томах