паниченько
ПАНИЧЕ́НЬКО, а, ч.
Зменш.-пестл. до пани́ч.
З-за калини, з-за ялини Вітер повіває; Молоденький паниченько З бурси утікає (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паниченько — паниче́нько іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- паниченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до панич. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паниченько — ПАНИЧЕ́НЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до пани́ч. З-за калини, з-за ялини Вітер повіває; Молоденький паниченько З бурси утікає (Щог., Поезії, 1958, 479). Словник української мови в 11 томах
- паниченько — Панич, -ча м. 1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка. 2) Холостякъ. 3) Иносказ. чортъ. 4) кручені паничі. раст. Ipomea. Анн. 108. ум. паничик, паниченько, паничо́к. Грин. III. 15. Словник української мови Грінченка