1. Словник української мови Грінченка

панянство

Паня́нство, -ва

с. Дѣвство, дѣвственность. Ой вже мов панянство загине. О. 1862. IV. 4. (Маруся) вже з панянства вистав, до старих людей пристає. О. 1862. IV. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панянство — паня́нство іменник середнього роду дівування рідко Орфографічний словник української мови
  2. панянство — -а, с., заст. Дівування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панянство — ПАНЯ́НСТВО, а, с., заст. Дівування. – Може б ти на більше змоглася? – Нехай мене господь боронить, щоб я бралася за таку проблему, котрої закінчення непримінно: старе панянство, – відповіла [Дора] й здвигнула раменами вгору, мов її діткнув мороз (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. панянство — Паня́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. панянство — ПАНЯ́НСТВО, а, с., заст. Дівування. — Може б ти на більше змоглася? — Нехай мене господь боронить, щоб я бралася за таку проблему, котрої закінчення непримінно: старе панянство, — відповіла [Дора] й здвигнула раменами вгору, мов її діткнув мороз (Коб., III, 1956, 77). Словник української мови в 11 томах