панянський
Паня́нський, -а, -е
1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. О. 1862. IV. 22.
2) — манастир. Женскій монастырь. Левиц. ПЙО. І. 386. Я проведу вас в манастирь панянський. К. ПС. 61.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панянський — паня́нський прикметник арх. Орфографічний словник української мови
- панянський — -а, -е, заст. Належний панянці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панянський — ПАНЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст. Належний панянці. Здавалося, що то стежки оздоблені цвітними камінцями, по яких злегка шамотіли шовкові хвости панянських спідниць та вискрипували лакові чобітки паничів (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- панянський — Паня́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- панянський — ПАНЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст. Належний панянці. Здавалося, що то стежки оздоблені цвітними камінцями, по яких злегка шамотіли шовкові хвости панянських спідниць та вискрипували лакові чобітки паничів (Мирний, III, 1954, 261). Словник української мови в 11 томах