1. Словник української мови Грінченка

паніматочка

Паніматка, -ки

ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. н. п. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. н. п. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Яка хатка, така й паніматка. Ном. № 7125. Скажи мені, паніматко, щиро. К. ЧР. 55. ум. паніматочка. А в нашої паніматочки один синочок. Чуб. III. 273.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паніматочка — паніма́точка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. паніматочка — -и, ж., заст. Пестл. до паніматка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паніматочка — ПАНІМА́ТОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. Пішла [стара] в хату. Старости привіталися, поцілували її в руку. – А раді гостям, паніматочко? (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
  4. паніматочка — ПАНІМА́ТОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. Пішла [стара] в хату. Старости привіталися, поцілували її в руку. — А раді гостям, паніматочко? (Федьк., Буковина, 1950, 62). Словник української мови в 11 томах