паніматочка

паніма́точка

іменник жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паніматочка — -и, ж., заст. Пестл. до паніматка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паніматочка — ПАНІМА́ТОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. Пішла [стара] в хату. Старости привіталися, поцілували її в руку. – А раді гостям, паніматочко? (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
  3. паніматочка — ПАНІМА́ТОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. Пішла [стара] в хату. Старости привіталися, поцілували її в руку. — А раді гостям, паніматочко? (Федьк., Буковина, 1950, 62). Словник української мови в 11 томах
  4. паніматочка — Паніматка, -ки ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. н. п. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. н. Словник української мови Грінченка