парубій
Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка
м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. О. 1862. IV. 75. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Котл. Ен. І. 22. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий. О. 1862. VIII, 18; IX, 69.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me