парубій
парубі́й
-я, ч.
Те саме, що парубійко.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парубій — парубі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- парубій — див. молодий Словник синонімів Вусика
- парубій — Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. О. 1862. IV. 75. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Котл. Ен. І. 22. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий. О. 1862. VIII, 18; IX, 69. Словник української мови Грінченка