паруваннячко

Парува́ння, -ня

с.

1) Выдѣленіе пара.

2) Соединеніе въ пары; спариванье. Г. Барв. 316.

3) Женитьба, вступленіе въ бракъ. Витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування. Мир. ХРВ. 165. ум. паруваннячко. Через теє паруваннячко утеряла дівуваннячко. Грин. III.