паскудитися
Паскудитися, -джуся, -дишся
гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Рудч. Ск. II. 64. Не паскудьмось, краще буде! Н. Вол. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паскудитися — паску́дитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- паскудитися — -джуся, -дишся, недок., розм. Покривати себе брудом; бруднитися. || перен. Мати справу з ким-, чим-небудь неприємним, непорядним, негожим або поводити себе негідно, недостойно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паскудитися — ПАСКУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм. Покривати себе брудом; бруднитися. – Таке ж бридке [болото], таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Є. Гребінка); // перен. Словник української мови у 20 томах
- паскудитися — ПАСКУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм. Покривати себе брудом; бруднитися. — Таке ж бридке [болото], таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Греб., І, 1957, 53); // перен. Словник української мови в 11 томах