1. Словник української мови Грінченка

перебалакати

Перебалакати, -каю, -єш

гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає?

2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебалакати — перебала́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перебалакати — -аю, -аєш, док., перебалакувати, -ую, -уєш, недок. Мати розмову, балачку; переговорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати. Словник української мови в 11 томах