перебалакати
перебала́кати
-аю, -аєш, док., перебалакувати, -ую, -уєш, недок.
Мати розмову, балачку; переговорити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перебалакати — перебала́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати. Словник української мови у 20 томах
- перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати. Словник української мови в 11 томах
- перебалакати — Перебалакати, -каю, -єш гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень. Словник української мови Грінченка