перебалакати

перебала́кати

-аю, -аєш, док., перебалакувати, -ую, -уєш, недок.

Мати розмову, балачку; переговорити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебалакати — перебала́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати. Словник української мови у 20 томах
  3. перебалакати — ПЕРЕБАЛА́КАТИ див. перебала́кувати. Словник української мови в 11 томах
  4. перебалакати — Перебалакати, -каю, -єш гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень. Словник української мови Грінченка