перебачити

Перебачити, -чу, -чиш

гл.

1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього.

2) Простить. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебачити — переба́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перебачити — -чу, -чиш, док., перех., розм. 1》 Побачити все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. 2》 Внаслідок різного та багаторазово баченого одержувати знання, складати уявлення про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебачити — ПЕРЕБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, розм. 1. Побачити все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Перебачити багато товару. 2. Внаслідок різного і багаторазово баченого одержувати знання, складати уявлення про кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. перебачити — ПЕРЕБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. 1. Побачити все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Граючи в Петербурзі в літнім театрі "Аркадія".., я перебачив за 4 місяці.. всю петербурзьку знать (Збірник про Кроп., 1955, 366). Словник української мови в 11 томах