перебачити
ПЕРЕБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.
1. Побачити все або багато чого-небудь, всіх або багатьох.
Граючи в Петербурзі в літнім театрі "Аркадія".., я перебачив за 4 місяці.. всю петербурзьку знать (Збірник про Кроп., 1955, 366).
2. Внаслідок різного і багаторазово баченого одержувати знання, складати уявлення про кого-, що-небудь.
Казав урядник, що ще є тут засланці.. Добре, як політичні. Всяких я перебачив в етапі (Тесл., З книги життя, 1918, 215);
Захар.. зморщив лоба, але вже слухав не так уважно.. Хай уже молоді, хто не знає того, надивляються, а він того реманенту перебачив на своєму віку (Кучер, Трудна любов, 1960, 113);
Багряна тінь шовку лягає на юнацьке обличчя, переливається в розумних, лукавих очах, які перебачили всячину (Гончар, І, 1954, 419).
Значення в інших словниках
- перебачити — переба́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- перебачити — -чу, -чиш, док., перех., розм. 1》 Побачити все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. 2》 Внаслідок різного та багаторазово баченого одержувати знання, складати уявлення про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебачити — ПЕРЕБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, розм. 1. Побачити все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Перебачити багато товару. 2. Внаслідок різного і багаторазово баченого одержувати знання, складати уявлення про кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- перебачити — Перебачити, -чу, -чиш гл. 1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього. 2) Простить. Угор. Словник української мови Грінченка