1. Словник української мови в 11 томах

перебендювати

ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм.

1. Те саме, що вередува́ти.

— Не перебендюй-бо так довго, Солопію! Бо я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу, як треба, на покіс, І ось тобі тогді я дулю дам під ніс!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 59);

— Положи свою панєнку вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, наче сирий сніп, одразу покине перебендювати, шовковою і гречною стане (Стельмах, І, 1962, 278).

2. Говорити багатослівно, звичайно пересипаючи свою мову жартами.

Ішов Іван у ліс із сокирою за ременем та й бурчав і кляв ненастанно. Прийшов, сів на старім пеньку, щоби хвилю відпочити, але не переставав бурчати та перебендювати (Фр., III, 1950, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебендювати — перебе́ндювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перебендювати — -юю, -юєш, недок., розм. 1》 Те саме, що вередувати. 2》 Говорити багатослівно, звичайно пересипаючи свою мову жартами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебендювати — ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. 1. Те саме, що вередува́ти. – Не перебендюй-бо так довго, Солопію! Бо я горох сама, де схочу, там посію; Сама я й викошу, як треба, на покіс, І ось тобі тогді я дулю дам під ніс!.. (П. Словник української мови у 20 томах
  4. перебендювати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. перебендювати — Перебендювати, -дюю, -єш гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! Г. Арт. (О. 1861. III. 94). 2) Болтать. Словник української мови Грінченка