1. Словник української мови Грінченка

перебувати

I. Перебува́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. перебути, -буду, -деш, гл.

1) Пробивать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. МВ. І. 62. Перебудь там, поки сповіщу тебе. Єв. Мт. II. 13.

2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так.

3) Переживать, пережить. Як настане ніч, поки її перебудеш, то дуже довгою вона тобі стане. Драг. 63. Наші злидні ваше багатство перебудуть. Ном. № 1611. Що буде, те й буде, — ми все перебудемо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 58). А я тую чорну хмару рукавцем, розмаю, перебула поговір, перебуду неславу. Чуб. V. 144.

4) Только сов. в. Перебывать. За день скільки вас перебуде. Здається, не було хати в селі, де б я не перебула наймичкою. Г. Барв. 365.

---------------

II. Перебува́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебувати — перебува́ти 1 дієслово недоконаного виду бути, міститися, розташовуватися перебува́ти 2 дієслово недоконаного виду побувати в різний час, в різних місцях перебува́ти 3 дієслово недоконаного виду переживати, пережидати перебува́ти 4 дієслово недоконаного виду перевзувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. перебувати — Бути, знаходитися, ЖИТИ; (на обліку) стояти; (усюди) побувати; (біду) переживати, перечікувати. Словник синонімів Караванського
  3. перебувати — I -аю, -аєш, недок. Бути, міститися, розташовуватися де-небудь. || Бути, знаходитися в якому-небудь стані або положенні. II -аю, -аєш і перебути, -буду, -будеш; мин. ч. перебув, -була, -було; мн. перебули; док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перебувати — ПЕРЕБУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. Бути, міститися, розташовуватися де-небудь. Хоч Зоня часто перебувала в Галі, все ж ані на хвильку не занедбувала своїх домашніх обов'язків (С. Словник української мови у 20 томах
  5. перебувати — БУ́ТИ (про перебування когось де-небудь), ПЕРЕБУВА́ТИ, ЗНАХО́ДИТИСЯ рідко, ВИТА́ТИ книжн., заст.; БУВА́ТИ (про тимчасове неодноразове перебування); ПРОБУВА́ТИ (протягом якогось часу; тільки недок. — бувати час від часу); ПРОПАДА́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. перебувати — Перебува́ти, -бува́ю, -ва́єш; перебу́ти, -бу́ду, -бу́деш; перебу́дь, -бу́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перебувати — ПЕРЕБУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. Бути, міститися, розташовуватися де-небудь. Хоч Зоня часто перебувала в Галі, все ж ані на хвильку не занедбувала своїх домашніх обов’язків (Ков., Світ.. Словник української мови в 11 томах