перебувати

ПЕРЕБУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. Бути, міститися, розташовуватися де-небудь.

Хоч Зоня часто перебувала в Галі, все ж ані на хвильку не занедбувала своїх домашніх обов’язків (Ков., Світ.., 1960, 65);

Вирішив Федоров одвідати Дружиніна в штабі армії, який перебував у цьому ж селі (Шер., В партиз. загонах, 1947, 10);

// Бути, знаходитися в якому-небудь стані або положенні.

Дорош кивнув головою, закрив очі, але не спав, перебуваючи в тому стані, коли людина не може відрізнити марення від дійсності (Тют., Вир, 1964, 318);

Він весь перебуває в своїх радощах і готовності до дії (Довж., І, 1958, 73).

ПЕРЕБУВА́ТИ², а́ю, а́єш і ПЕРЕБУ́ТИ, бу́ду, бу́деш; мин. ч. перебу́в, була́, ло́; мн. перебули́; док.

1. Побувати в різний час де-небудь (про всіх або багатьох).

Що то перебувало і старостів по закону, і так людей.., щоб-то висватати Галочку (Кв.-Осн., II, 1956, 313);

Люба мамочко!.. Кажуть, у неділю перебувало в городських купальнях шість тисяч чоловік (Л. Укр., V, 1951, 14);

— Нічого нам богословів ждати! Вони сватаються, де сотнями пахне.. Хіба ж мало богословів перебуло в нас. А чи спитав хоч один? (Н.-Лев., І, 1956, 135);

// Опинитися в чиєму-небудь розпорядженні, потрапити до когось у різний час, протягом якогось часу одне за одним.

А він бачив, як жалоби пишуться, не одна перебувала в руках (Тесл., З книги життя, 1956, 146).

2. Побувати всюди, в багатьох місцях.

Той доктор, що тепер сюди з сім’єю приїхав, вибрав се місце, перебувавши перед тим в різних курортах тутешніх і заграничних (Л. Укр., V, 1956, 360);

Я сам перебував на багатьох фронтах від першого і до останнього пострілу (Логв., Давні рани, 1961, 34).

ПЕРЕБУВА́ТИ³, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБУ́ТИ, бу́ду, бу́деш; мин. ч. перебу́в, була́, ло́; мн. перебули́; док., перех. і неперех. Переживати, пережидати якийсь час де-небудь, як-небудь.

Вже три години. В чотири завсігди приходить Гордій. Ганна цю годину перебува звичайно читаючи (Гр., II, 1963, 40);

При душевнім вдоволенні чоловік забуває про те, що перебув і перетерпів, аж знову нові невдачі розранюють старі, давно загоєні рани (Кобр., Вибр., 1954, 8);

[Кузь:] Ну, то завертайте, хлопці, під дуби та й перебудемо негоду (Тич., І, 1957, 240).

ПЕРЕБУВА́ТИ⁴, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що перевзува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебувати — перебува́ти 1 дієслово недоконаного виду бути, міститися, розташовуватися перебува́ти 2 дієслово недоконаного виду побувати в різний час, в різних місцях перебува́ти 3 дієслово недоконаного виду переживати, пережидати перебува́ти 4 дієслово недоконаного виду перевзувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. перебувати — Бути, знаходитися, ЖИТИ; (на обліку) стояти; (усюди) побувати; (біду) переживати, перечікувати. Словник синонімів Караванського
  3. перебувати — I -аю, -аєш, недок. Бути, міститися, розташовуватися де-небудь. || Бути, знаходитися в якому-небудь стані або положенні. II -аю, -аєш і перебути, -буду, -будеш; мин. ч. перебув, -була, -було; мн. перебули; док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перебувати — ПЕРЕБУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. Бути, міститися, розташовуватися де-небудь. Хоч Зоня часто перебувала в Галі, все ж ані на хвильку не занедбувала своїх домашніх обов'язків (С. Словник української мови у 20 томах
  5. перебувати — БУ́ТИ (про перебування когось де-небудь), ПЕРЕБУВА́ТИ, ЗНАХО́ДИТИСЯ рідко, ВИТА́ТИ книжн., заст.; БУВА́ТИ (про тимчасове неодноразове перебування); ПРОБУВА́ТИ (протягом якогось часу; тільки недок. — бувати час від часу); ПРОПАДА́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. перебувати — Перебува́ти, -бува́ю, -ва́єш; перебу́ти, -бу́ду, -бу́деш; перебу́дь, -бу́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перебувати — I. Перебува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перебути, -буду, -деш, гл. 1) Пробивать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. МВ. І. 62. Перебудь там, поки сповіщу тебе. Єв. Мт. II. 13. 2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так. Словник української мови Грінченка