1. Словник української мови Грінченка

перевідувати

Перевідувати, -дую, -єш

сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл.

1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553.

2) Узнавать, узнать. Шух. І. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевідувати — переві́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перевідувати — -ую, -уєш, недок., перевідати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відвідувати всіх чи багатьох, по черзі. 2》 діал. Провідувати. 3》 діал. Довідуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перевідувати — ПЕРЕВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого. 1. Відвідувати всіх або багатьох, по черзі. Мокрина .. одно снує від хати до хати, з вулиці на вулицю, за день півсела перевідає (К. Гордієнко). 2. діал. Провідувати. Словник української мови у 20 томах
  4. перевідувати — ПЕРЕВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Відвідувати всіх або багатьох, по черзі. Мокрина.. одно снує від хати до хати, з вулиці на вулицю, за день півсела перевідає (Горд., II, 1959, 237). 2. діал. Провідувати. Словник української мови в 11 томах