перевідувати
ПЕРЕВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого.
1. Відвідувати всіх або багатьох, по черзі.
Мокрина .. одно снує від хати до хати, з вулиці на вулицю, за день півсела перевідає (К. Гордієнко).
2. діал. Провідувати.
Вона в мене й не снідала, Тільки ж мене й перевідала (П. Чубинський).
3. діал. Довідуватися.
Іди, Юрію, перевідай, запитай си, чого вони [корови] так ричуть [ревуть] (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перевідувати — переві́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перевідувати — -ую, -уєш, недок., перевідати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відвідувати всіх чи багатьох, по черзі. 2》 діал. Провідувати. 3》 діал. Довідуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевідувати — ПЕРЕВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Відвідувати всіх або багатьох, по черзі. Мокрина.. одно снує від хати до хати, з вулиці на вулицю, за день півсела перевідає (Горд., II, 1959, 237). 2. діал. Провідувати. Словник української мови в 11 томах
- перевідувати — Перевідувати, -дую, -єш сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553. 2) Узнавать, узнать. Шух. І. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62. Словник української мови Грінченка