перегін

Перегін, -го́ну

м.

1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139.

2) Парина, наново вспаханная.

3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56.

4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегін — перегі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перегін — зал. дистанція, ЖМ. станція; (мостовий) прогін; (з молока) сколотини. Словник синонімів Караванського
  3. перегін — -гону, ч. 1》 Дія за знач. переганяти, перегнати 2), 5). 2》 Швидкий біг. 3》 Відстань, яку хто-, що-небудь проходить, проїздить і т. ін., частина шляху між двома зупинками, станціями тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перегін — ПЕРЕГІ́Н, го́ну, ч. 1. Дія за знач. переганя́ти, перегна́ти 2, 5. На деяких фермах взимку провадять щоденний примусовий перегін гусей на віддаль 1–1,5 км від приміщення (з наук. літ.); – Ось тебе .. Словник української мови у 20 томах
  5. перегін — да́ти перего́ну кому, заст. Побити, покарати кого-небудь, демонструючи свою силу, владу і т. ін. Сим двом .. Потіха ж голови зривать. Давно їм в голові роїлось… Рутульцям перегону дать (І. Котляревський). Фразеологічний словник української мови
  6. перегін — ПЕРЕГІН (частина шляху між двома зупинками, станціями тощо), ПРОГІН розм., ПРОЛІ́Т розм.; СТА́НЦІЯ розм. (між двома залізничними пунктами); ЗУПИ́НКА розм. (між двома пунктами в русі транспорту). Провідниця попередила Оленку, щоб готувалася сходити. Словник синонімів української мови
  7. перегін — Перегі́н, -го́ну; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. перегін — ПЕРЕГІ́Н, го́ну, ч. 1. Дія за знач. переганя́ти, перегна́ти 2, 5. На деяких фермах взимку провадять щоденний примусовий перегін гусей на віддаль 1-1,5 км від приміщення (Птахівн., 1955, 240); — Ось тебе.. Словник української мови в 11 томах