перегін

да́ти перего́ну кому, заст. Побити, покарати кого-небудь, демонструючи свою силу, владу і т. ін. Сим двом .. Потіха ж голови зривать. Давно їм в голові роїлось… Рутульцям перегону дать (І. Котляревський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегін — перегі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перегін — зал. дистанція, ЖМ. станція; (мостовий) прогін; (з молока) сколотини. Словник синонімів Караванського
  3. перегін — -гону, ч. 1》 Дія за знач. переганяти, перегнати 2), 5). 2》 Швидкий біг. 3》 Відстань, яку хто-, що-небудь проходить, проїздить і т. ін., частина шляху між двома зупинками, станціями тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перегін — ПЕРЕГІ́Н, го́ну, ч. 1. Дія за знач. переганя́ти, перегна́ти 2, 5. На деяких фермах взимку провадять щоденний примусовий перегін гусей на віддаль 1–1,5 км від приміщення (з наук. літ.); – Ось тебе .. Словник української мови у 20 томах
  5. перегін — ПЕРЕГІН (частина шляху між двома зупинками, станціями тощо), ПРОГІН розм., ПРОЛІ́Т розм.; СТА́НЦІЯ розм. (між двома залізничними пунктами); ЗУПИ́НКА розм. (між двома пунктами в русі транспорту). Провідниця попередила Оленку, щоб готувалася сходити. Словник синонімів української мови
  6. перегін — Перегі́н, -го́ну; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перегін — ПЕРЕГІ́Н, го́ну, ч. 1. Дія за знач. переганя́ти, перегна́ти 2, 5. На деяких фермах взимку провадять щоденний примусовий перегін гусей на віддаль 1-1,5 км від приміщення (Птахівн., 1955, 240); — Ось тебе.. Словник української мови в 11 томах
  8. перегін — Перегін, -го́ну м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ. Словник української мови Грінченка