передражнювати
Передражнювати, -нюю, -єш
сов. в. передражнити, -ню́, -ниш, гл. Передразнивать, передразнить. Перина, — передражнила його жінка — сам ти перина! Левиц. Пов. 85. Сидить чоловік з удкою, а чорт на другім боці передражнює. Драг. 43.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передражнювати — передра́жнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- передражнювати — Перекривляти, пародіювати; (наслідувати) імітувати, КОПІЮВАТИ; п! ДРАЖНИТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- передражнювати — див. дражнити Словник синонімів Вусика
- передражнювати — -юю, -юєш, недок., передражнити, -ажню, -ажниш, док., перех. 1》 Підсміюватися над ким-небудь, піддражнювати когось, копіюючи його міміку, рухи, манеру говорити і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передражнювати — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИ, юю, юкш, недок., ПЕРЕДРАЖНИ́ТИ, ажню́, а́жниш, док., кого. 1. Підсміюватися над ким-небудь, піддражнювати когось, копіюючи його міміку, рухи, манеру говорити і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- передражнювати — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИ кого (підсміюватися над ким-небудь, наслідуючи, пародіюючи його міміку, манеру говорити тощо), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ (ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ рідше) кого, ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИСЯ з ким, КРИВИ́ТИ кого, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким, з кого і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
- передражнювати — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИ, юю, юкш, недок., ПЕРЕДРАЖНИ́ТИ, ажню́, а́жниш, док., перех. 1. Підсміюватися над ким-небудь, піддражнювати когось, копіюючи його міміку, рухи, манеру говорити і т. ін. Словник української мови в 11 томах