1. Словник української мови Грінченка

передрочитися

Передрочи́тися, -чу́ся, -чишся

гл.

1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ.

2) Перестать капризничать, бѣситься.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передрочитися — передрочи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. передрочитися — -очуся, -очишся, док., розм. Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передрочитися — ПЕРЕДРОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися. Передрочившись, він [бичок] підійшов до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. передрочитися — ПЕРЕДРОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися. Передрочившись, він [бичок] підійшов до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Мирний, IV, 1955, 11). Словник української мови в 11 томах