1. Словник української мови в 11 томах

передрочитися

ПЕРЕДРОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися.

Передрочившись, він [бичок] підійшов до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Мирний, IV, 1955, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передрочитися — передрочи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. передрочитися — -очуся, -очишся, док., розм. Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передрочитися — ПЕРЕДРОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися. Передрочившись, він [бичок] підійшов до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. передрочитися — Передрочи́тися, -чу́ся, -чишся гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься. Словник української мови Грінченка