1. Словник української мови Грінченка

перекинути

I. Перекида́ти, -да́ю, -єш

сов. в. перекидати, -даю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить. Ми свою хату перекидали. Треба по весні винбарь перекидати. Черниг.

---------------

II. Перекида́ти, -да́ю, -єш

сов. в. перекинути, -ну, -неш, гл.

1) Перебрасывать, перебросить, перекидывать, перекинуть. Нехай би бив, а то й через тин хотів перекинуть. Ном. Ні сплисти, ні збрести, ні очима перекинути. Чуб. V. 549. Перекинь його (перстінь) з однії руки на другу. Чуб. II. 54.

2) Опрокидывать, опрокинуть. Глечик перекинула.

3) Перестраивать, перестроить. Через рік батьківську хату перекинули. Мир. ХРВ. 167.

4) Превращать, превратить, оборотить во что. Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся, і жінку перекинув, зробилися людьми. О. 1862. IX. 106.

5) Давать, дать что либо. Я тобі за те що небудь перекину. О. 1862. І. 39.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекинути — переки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перекинути — див. перекидати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекинути — ПЕРЕКИ́НУТИ див. перекида́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. перекинути — перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці), фам. Пити алкогольні напої. На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Фразеологічний словник української мови
  5. перекинути — I. ВАЛИ́ТИ (силою змушувати падати), ВАЛЯ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ТУРЛЯ́ТИ розм., ПОВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ЗВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ТУРЛИ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  6. перекинути — Переки́нути, -ки́ну, -ки́неш; -ки́нь, -ки́ньмо, -ки́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перекинути — ПЕРЕКИ́НУТИ див. перекида́ти². Словник української мови в 11 томах