перекинути

перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці), фам. Пити алкогольні напої. На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Руденко); Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці і закусити щукою (М. Рильський). переки́нути (хильну́ти) чарчи́ну. (Галушка:) Галю, винось-бо щось перекусити — чоловік з дороги .. та й нам не завадить чарчину перекинути (О. Корнійчук); — Вип’ю,— кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (О. Ільченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекинути — переки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перекинути — див. перекидати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекинути — ПЕРЕКИ́НУТИ див. перекида́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. перекинути — I. ВАЛИ́ТИ (силою змушувати падати), ВАЛЯ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ТУРЛЯ́ТИ розм., ПОВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ЗВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ТУРЛИ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. перекинути — Переки́нути, -ки́ну, -ки́неш; -ки́нь, -ки́ньмо, -ки́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перекинути — ПЕРЕКИ́НУТИ див. перекида́ти². Словник української мови в 11 томах
  7. перекинути — I. Перекида́ти, -да́ю, -єш сов. в. перекидати, -даю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить. Ми свою хату перекидали. Треба по весні винбарь перекидати. Черниг. --------------- II. Перекида́ти, -да́ю, -єш сов. в. перекинути, -ну, -неш, гл. Словник української мови Грінченка