перекладач

Значення в інших словниках

1. перекладач — переклада́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. перекладач — Тлумач, іст. драгоман; р. перекладник. Словник синонімів Караванського
3. перекладач — див. письменник Словник синонімів Вусика
4. перекладач — [пеиреикладач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
5. перекладач — -а, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови іншою. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. перекладач — ПЕРЕКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови на іншу. Я вже думаю, чи не стати мені присяжним українським перекладачем?... Словник української мови у 20 томах
7. перекладач — ПЕРЕКЛАДА́Ч (той, хто перекладає з однієї мови на іншу); ТЛУМА́Ч заст., ТОВМА́Ч заст. (той, хто перекладав усно); ПЕРЕСПІ́ВУВАЧ (той, хто перекладає вірші без суворого дотримання тексту оригіналу). Словник синонімів української мови
8. перекладач — Перекла́дач, -ча і перекла́дник, -ка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. перекладач — ПЕРЕКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови на іншу. Я вже думаю, чи не стати мені присяжним українським перекладачем? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах