перекладач

ПЕРЕКЛАДА́Ч (той, хто перекладає з однієї мови на іншу); ТЛУМА́Ч заст., ТОВМА́Ч заст. (той, хто перекладав усно); ПЕРЕСПІ́ВУВАЧ (той, хто перекладає вірші без суворого дотримання тексту оригіналу). Їм не треба було перекладача, бо словацька мова, як відомо, дуже споріднена з співучим подільським діалектом (О. Гончар); Тлумач стиха перекладав Ремо його (китайця) розмову (О. Досвітній); Товмач перекладав сухим, байдужим голосом (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекладач — переклада́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перекладач — Тлумач, іст. драгоман; р. перекладник. Словник синонімів Караванського
  3. перекладач — див. письменник Словник синонімів Вусика
  4. перекладач — [пеиреикладач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
  5. перекладач — -а, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови іншою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перекладач — ПЕРЕКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови на іншу. Я вже думаю, чи не стати мені присяжним українським перекладачем?... Словник української мови у 20 томах
  7. перекладач — Перекла́дач, -ча і перекла́дник, -ка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. перекладач — ПЕРЕКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови на іншу. Я вже думаю, чи не стати мені присяжним українським перекладачем? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. перекладач — Перекладач, -ча м. Переводчикъ. Словник української мови Грінченка