переманити
Переманити
см. переманювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переманити — перемани́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- переманити — див. переманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переманити — ПЕРЕМАНИ́ТИ див. перема́нювати. Словник української мови у 20 томах
- переманити — ПЕРЕМАНИ́ТИ до кого, куди (приваблюючи чим-небудь, схилити до зміни місця роботи, проживання тощо), ПЕРЕНА́ДИТИ розм., ПЕРЕВА́БИТИ розм., ПЕРЕТЯГТИ́ (ПЕРЕТЯГНУ́ТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВИТИ розм. (намовляючи); ПЕРЕЗВА́ТИ розм., ПЕРЕКЛИ́КАТИ заст. Словник синонімів української мови
- переманити — ПЕРЕМАНИ́ТИ див. перема́нювати. Словник української мови в 11 томах