1. Словник української мови Грінченка

переманювати

Переманювати, -нюю, -єш

сов. в. переманити, -ню́, -ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить. Чуб. V. 65.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переманювати — (намовляти на зміну чимсь привабливим) перенаджувати, переваблювати, перетягати, перемовляти. Словник синонімів Полюги
  2. переманювати — перема́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. переманювати — Перенаджувати, переваблювати, перетягати, перемовляти. Словник синонімів Караванського
  4. переманювати — див. кликати; прихиляти Словник синонімів Вусика
  5. переманювати — -юю, -юєш, недок., переманити, -маню, -маниш, док., перех. і без додатка. Приваблюючи чим-небудь, схиляти до зміни місця проживання або роботи, примушувати пристати, приєднатися до когось іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переманювати — ПЕРЕМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., кого і без дод. Приваблюючи чим-небудь, схиляти до зміни місця проживання або роботи, примушувати пристати, приєднатися до когось іншого. Словник української мови у 20 томах
  7. переманювати — ПЕРЕМАНИ́ТИ до кого, куди (приваблюючи чим-небудь, схилити до зміни місця роботи, проживання тощо), ПЕРЕНА́ДИТИ розм., ПЕРЕВА́БИТИ розм., ПЕРЕТЯГТИ́ (ПЕРЕТЯГНУ́ТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВИТИ розм. (намовляючи); ПЕРЕЗВА́ТИ розм., ПЕРЕКЛИ́КАТИ заст. Словник синонімів української мови
  8. переманювати — ПЕРЕМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., перех. і без додатка. Приваблюючи чим-небудь, схиляти до зміни місця проживання або роботи, примушувати пристати, приєднатися до когось іншого. Словник української мови в 11 томах