перепит
Пере́пит, -ту
м.
1) Разспросъ.
2) Переспросъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перепит — пере́пит іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- перепит — -у, ч., розм. Дія за знач. перепитувати, перепитати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перепит — Пере́пит, -ту; -пити, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перепит — ПЕРЕ́ПИТ, у, ч., розм. Дія за знач. перепи́тувати, перепита́ти. Почалася метушня, перебивчаста розмова, перепити – увесь той безлад, що буває при несподіваних зустрічах (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- перепит — ПЕРЕ́ПИТ, у, ч., розм. Дія за знач. перепи́тувати, перепита́ти. Почалася метушня, перебивчаста розмова, перепити — увесь той безлад, що буває при несподіваних зустрічах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 572). Словник української мови в 11 томах