перепит

Значення в інших словниках

1. перепит — пере́пит іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. перепит — Пере́пит, -ту; -пити, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. перепит — ПЕРЕ́ПИТ, у, ч., розм. Дія за знач. перепи́тувати, перепита́ти. Почалася метушня, перебивчаста розмова, перепити – увесь той безлад, що буває при несподіваних зустрічах (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
4. перепит — ПЕРЕ́ПИТ, у, ч., розм. Дія за знач. перепи́тувати, перепита́ти. Почалася метушня, перебивчаста розмова, перепити — увесь той безлад, що буває при несподіваних зустрічах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 572). Словник української мови в 11 томах
5. перепит — Пере́пит, -ту м. 1) Разспросъ. 2) Переспросъ. Словник української мови Грінченка