1. Словник української мови Грінченка

перепікати

Перепіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. перепекти, -печу, -чеш, гл. Перепекать, перепечь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепікати — перепіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепікати — -аю, -аєш, недок., перепекти, -ечу, -ечеш, док., перех. 1》 Пекти надто довго, псувати тривалим печінням. Перепекти хліб. 2》 Пекти (у 1 знач.) все чи багато чого-небудь. 3》 тільки док. Перестати пекти. || безос., перен. Припинився біль, образа, жаль і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепікати — Перепіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; перепекти́, -печу́, -пече́ш; перепі́к, -пекла́, -пекли́; перепі́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перепікати — ПЕРЕПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., що. 1. Пекти надто довго, псувати тривалим печінням. Куховарка, мабуть, закохалась, бо все пересолює страву, то перепікає, то пересмажує (І. Нечуй-Левицький); Перепекти хліб. Словник української мови у 20 томах
  5. перепікати — ПЕРЕПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех. 1. Пекти надто довго, псувати тривалим печінням. Куховарка, мабуть, закохалась, бо все пересолює страву, то перепікає, то пересмажує (Н.-Лев., VI, 1966, 16); Перепекти хліб. Словник української мови в 11 томах