1. Словник української мови Грінченка

перепілонька

Перепілка, -ки

ж. = перепелиця 1, 3. Марк. 70. Ой післав я до дівчини Насті, дала вона мені перепілку в маслі. Чуб. V. 435. Какъ ласкат. для женщинъ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. ум. перепілонька, перепілочка. Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепілочко! приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю. Кв. І. 55.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепілонька — перепі́лонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перепілонька — -и, ж. Пестл. до перепілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепілонька — ПЕРЕПІ́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до перепі́лка. – Воробці [горобці] в стрісі укриті І перепілонька в житі, Все те моя буде здобич (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. перепілонька — ПЕРЕПІ́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до перепі́лка. — Воробці [горобці] в стрісі укриті І перепілонька в житі, Все те моя буде здобич (Фр., ХІІІ, 1954, 256). Словник української мови в 11 томах