1. Словник української мови Грінченка

перетинати

Перетина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. перетяти, -тну, -не́ш, гл.

1) Перерѣзывать, перерѣзать, перерубывать, перерубить, пересѣкать, пересѣчь. А у його та була така шабля, шо на шо настачиш, так і перетне. Мнж. 36.

2) Перерѣзывать, перерѣзать путь, преградить дорогу. Не читав князь Єрема листів, іздалека: перетяв усі дороги і стежки дейнека. К. Досв. 223. До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можно і по під тином. Александров. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перетинати — (рухатися впоперек чогось) пересікати, перерізувати, (пролягати впоперек) перехрещувати, прорізувати, протинати. Словник синонімів Полюги
  2. перетинати — перетина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. перетинати — ПЕРЕРІЗУВАТИ, пересікати; (лініями) перехрещувати; (життя) уривати, припиняти, втинати; (тишу) розтинати; (дорогу) заступати, перегороджувати; (подих) ПЕРЕХОПЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. перетинати — див. іти; перешкоджати Словник синонімів Вусика
  5. перетинати — -аю, -аєш, недок., перетяти і перетнути, -тну, -тнеш, док., перех. 1》 Розсікаючи, розділяти на частини. || безос. || перен. Позбавляти, припиняти життя; вбивати. 2》 Рухатися, переміщатися упоперек чого-небудь, у поперечному напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перетинати — Перетина́ти, -на́ю, -на́єш; перетя́ти і перетну́ти, -тну́, -тне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перетинати — ПЕРЕТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕТЯ́ТИ, ПЕРЕТНУ́ТИ, тну́, тне́ш, док., що. 1. Розсікаючи, розділяти на частини. Треба було так його [ножик] насталити, щоб .. волосочок перетинав (Марко Вовчок); Біжу до шибениці я – петлю ножем перетинаю (П. Словник української мови у 20 томах
  8. перетинати — перехо́дити (перетина́ти, перепиня́ти і т. ін.) / перейти́ (перетя́ти, перетну́ти, перепини́ти і т. ін.) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) кому, чому. 1. Ставати перешкодою у здійсненні, розв’язанні чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  9. перетинати — ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ чим (розділяючи на частини приміщення, простір), РОЗГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНА́ТИ (перев. тканиною); ПЕРЕТИНА́ТИ (річку, канал і т. ін. — штучними спорудами). — Док. Словник синонімів української мови
  10. перетинати — ПЕРЕТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕТЯ́ТИ і ПЕРЕТНУ́ТИ, тну́, тне́ш, док., перех. 1. Розсікаючи, розділяти на частини. Треба було так його [ножик] насталити, щоб.. Словник української мови в 11 томах