1. Словник української мови Грінченка

переховувати

Переховувати, -вую, -єш

сов. в. перехова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Перепрятывать, перепрятать; спрятать на извѣстное время. Добре, що я гроші переховав, а то затого все село буде знати: в теї куми язик довгий. Рудч. Ск. І. 185. Сьогодні оце сховає там, а через який час полічить їх (гроші) і перехова у друге місце. Грин. II. 143. Хоч і вкрав би хто яку одежину, то він переховає Г. Барв. 190.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переховувати — (надавати притулок) укривати, передержувати, приховувати, (щоб скрити від когось) ховати. Словник синонімів Полюги
  2. переховувати — перехо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. переховувати — Ховати, приховувати, (втікача) перетримувати; (від дощу) захищати; (у сейфі) зберігати. Словник синонімів Караванського
  4. переховувати — див. ховати Словник синонімів Вусика
  5. переховувати — -ую, -уєш, недок., переховати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ховати кого-, що-небудь від когось, укривати якийсь час. || від чого. Ставати притулком у негоду, спеку і т. ін.; захищати. 2》 Ховати, приховувати ще раз, повторно, в іншому місці. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переховувати — Перехо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш; перехова́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. переховувати — ПЕРЕХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Ховати кого-, що-небудь від когось, укривати якийсь час. – В кожному селі полтавські матері переховують як не одного, то кілька оточенців (О. Словник української мови у 20 томах
  8. переховувати — переховувати зберігати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. переховувати — ПЕРЕХО́ВУВАТИ (надавати комусь притулок, рятуючи від переслідування; зберігати протягом короткого часу крадене майно, контрабанду і т. ін.); ПЕРЕДЕ́РЖУВАТИ заст. (речі); ПРИХО́ВУВАТИ, УКРИВА́ТИ (людину). — Док. Словник синонімів української мови
  10. переховувати — ПЕРЕХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Ховати кого-, що-небудь від когось, укривати якийсь час. — В кожному селі полтавські матері переховують як не одного, то кілька оточенців (Гончар, IV, 1960, 76)... Словник української мови в 11 томах