1. Словник української мови Грінченка

перина

Пери́на, -ни

ж.

1) Перина, пуховикъ — для спанья на немъ и для укрыванья. Черниг. у. Як ранок настане, з перини не встане. Грин. III. 200. Дівчина козака вірненько любила: устала раненько, його не збудила, його не збудила, периною вкрила. Грин. III. 628. Пух із перин неначе сніг летить по вітру. К. ЧР. 358.

2) Одно перо. У півня є така перина, шо як треба йому на зорі вставать, то вона і крутиться. Драг. 6. ум. перинка, пери́нонька. периночка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перина — пери́на 1 іменник жіночого роду мішок з пір'ям пери́на 2 іменник жіночого роду пір'їна рідко Орфографічний словник української мови
  2. перина — I -и, ж. Довгастий мішок із пір'ям або пухом, на якому сплять або яким укриваються. II -и, ж., рідко. Те саме, що пір'їна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перина — Пери́на, -ни; -ри́ни, -ри́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перина — ПЕРИ́НА¹, и, ж. Довгастий мішок з пір'ям або пухом, на якому сплять або яким укриваються. За грубою.., під глухою стіною, стоїть ліжко з пухкими перинами, з білими подушками (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. перина — лежа́ти на пери́нах (на печі́, на поду́шках і т. ін.), ірон. Нічого не робити, не перетруджуватися; ледарювати. — Хіба б і ми не лежали на перинах так само, як вони, коли б у нас такі достатки?.. (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  6. перина — I. ПЕРИ́НА (мішок з пір'ям чи пухом, на якому сплять або яким укриваються); ПУХОВИ́К, ПУХОВИ́ЦЯ заст. (з пухом). Після табірних твердих нар солом'яна постіль здавалася їм пуховою периною (А. Словник синонімів української мови
  7. перина — ПЕРИ́НА¹, и, ж. Довгастий мішок з пір’ям або пухом, на якому сплять або яким укриваються. За грубою.., під глухою стіною, стоїть ліжко з пухкими перинами, з білими подушками (Мирний, III, 1954, 301)... Словник української мови в 11 томах