1. Словник української мови в 11 томах

перина

ПЕРИ́НА¹, и, ж. Довгастий мішок з пір’ям або пухом, на якому сплять або яким укриваються.

За грубою.., під глухою стіною, стоїть ліжко з пухкими перинами, з білими подушками (Мирний, III, 1954, 301);

Управитель пана Гудзиловського ще вилежувався на м’якій перині, коли почув приглушений гомін біля хати (Добр., Очак. розмир, 1965, 51);

*Образно. Ми вибігли на сіножать, що ще була гола і сіра від скиненої недавно зимової перини (Фр., III, 1950, 250);

*У порівн. Іванов.. ліг на мокрий і холодний, але пухкий, як перина, мох (Багмут, Опов., 1959, 45).

ПЕРИ́НА², и, ж., рідко. Те саме, що пір’ї́на.

У півня є така перина, що як треба йому на зорі вставать, то вона і крутиться (Сл. Гр.);

*У порівн. Котить Ілія — небо й земля двигтять, як од вітру перина (Мирний, І, 1949, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перина — пери́на 1 іменник жіночого роду мішок з пір'ям пери́на 2 іменник жіночого роду пір'їна рідко Орфографічний словник української мови
  2. перина — I -и, ж. Довгастий мішок із пір'ям або пухом, на якому сплять або яким укриваються. II -и, ж., рідко. Те саме, що пір'їна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перина — Пери́на, -ни; -ри́ни, -ри́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перина — ПЕРИ́НА¹, и, ж. Довгастий мішок з пір'ям або пухом, на якому сплять або яким укриваються. За грубою.., під глухою стіною, стоїть ліжко з пухкими перинами, з білими подушками (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. перина — лежа́ти на пери́нах (на печі́, на поду́шках і т. ін.), ірон. Нічого не робити, не перетруджуватися; ледарювати. — Хіба б і ми не лежали на перинах так само, як вони, коли б у нас такі достатки?.. (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  6. перина — I. ПЕРИ́НА (мішок з пір'ям чи пухом, на якому сплять або яким укриваються); ПУХОВИ́К, ПУХОВИ́ЦЯ заст. (з пухом). Після табірних твердих нар солом'яна постіль здавалася їм пуховою периною (А. Словник синонімів української мови
  7. перина — Пери́на, -ни ж. 1) Перина, пуховикъ — для спанья на немъ и для укрыванья. Черниг. у. Як ранок настане, з перини не встане. Грин. III. 200. Дівчина козака вірненько любила: устала раненько, його не збудила, його не збудила, периною вкрила. Грин. III. 628. Словник української мови Грінченка