1. Словник української мови Грінченка

печина

Печи́на, -ни

ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Грин. III. 86. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Мет. 260. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе. ХС. III. 49.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печина — печи́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. печина — див. сум Словник синонімів Вусика
  3. печина — -и, ж., діал. Перепалений шматок глини або цеглини, що відпав від печі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. печина — ПЕЧИ́НА, и, ж., діал. Перепалений шматок глини або цеглини, що відпав від печі. Де город був або село – І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло. Червоніє по пустині Червона глина та печина (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. печина — сіль тобі́ на язи́к (, печи́на в зу́би (у ві́чі)). Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам ..— Сіль тобі на язик, печина в зуби!... Фразеологічний словник української мови
  6. печина — ПЕЧИ́НА, и, ж., діал. Перепалений шматок глини або цеглини, що відпав від печі. Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло. Червоніє по пустині Червона глина та печина (Шевч. Словник української мови в 11 томах