пильненько
Пи́льно
нар.
1) Прилежно, старательно.
2) Безотлагательно, спѣшно.
3) Пристально. Дівчата пильно поглядали на москаля. Левиц. І. 10. Очі витріщив і пильно так дивиться. Драг. 1.
4) Внимательно. Іди ж та пильно приглядайся. Котл. Ен. III. 19. ум. пильненько, пильне́сенько.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пильненько — пильне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пильненько — присл. Зменш.-пестл. до пильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пильненько — ПИЛЬНЕ́НЬКО, присл. Зменш.-пестл. до пи́льно. Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько (П. Гулак-Артемовський); Із садка з-за тину голова Трегубенчихи. Словник української мови у 20 томах
- пильненько — ПИЛЬНЕ́НЬКО, присл. Зменш.-пестл. до пи́льно. Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60); Із садка з-за тину голова Трегубенчихи. Словник української мови в 11 томах