пильненько

Пи́льно

нар.

1) Прилежно, старательно.

2) Безотлагательно, спѣшно.

3) Пристально. Дівчата пильно поглядали на москаля. Левиц. І. 10. Очі витріщив і пильно так дивиться. Драг. 1.

4) Внимательно. Іди ж та пильно приглядайся. Котл. Ен. III. 19. ум. пильненько, пильне́сенько.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пильненько — пильне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пильненько — присл. Зменш.-пестл. до пильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пильненько — ПИЛЬНЕ́НЬКО, присл. Зменш.-пестл. до пи́льно. Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько (П. Гулак-Артемовський); Із садка з-за тину голова Трегубенчихи. Словник української мови у 20 томах
  4. пильненько — ПИЛЬНЕ́НЬКО, присл. Зменш.-пестл. до пи́льно. Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60); Із садка з-за тину голова Трегубенчихи. Словник української мови в 11 томах