1. Словник української мови у 20 томах

пильненько

ПИЛЬНЕ́НЬКО, присл.

Зменш.-пестл. до пи́льно.

Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько (П. Гулак-Артемовський);

Із садка з-за тину голова Трегубенчихи. Пильненько дивиться якийсь час, потім сторожко озирнулась (А. Головко);

– Мені вже розказали з неба, Чого тобі пильненько треба, – Отець твій був у мене тут (І. Котляревський);

Весна, осінь, літо – то пора праці, де пильненько треба прикладати рук до роботи (Н. Кобринська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пильненько — пильне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пильненько — присл. Зменш.-пестл. до пильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пильненько — ПИЛЬНЕ́НЬКО, присл. Зменш.-пестл. до пи́льно. Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60); Із садка з-за тину голова Трегубенчихи. Словник української мови в 11 томах
  4. пильненько — Пи́льно нар. 1) Прилежно, старательно. 2) Безотлагательно, спѣшно. 3) Пристально. Дівчата пильно поглядали на москаля. Левиц. І. 10. Очі витріщив і пильно так дивиться. Драг. 1. 4) Внимательно. Іди ж та пильно приглядайся. Котл. Ен. III. 19. ум. пильненько, пильне́сенько. Словник української мови Грінченка