пилячка
Пиля́ка, -ки
ж. = пилюга. ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пилячка — пиля́чка іменник жіночого роду густий пил рідко Орфографічний словник української мови
- пилячка — див. пил Словник синонімів Вусика
- пилячка — -и, ж., рідко. Зменш. до пиляка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пилячка — ПИЛЯ́ЧКА, и, ж., рідко. Зменш. до пиля́ка. Саїд зайшов до себе в кабінет наманганської контори. Кур'єри акуратно змітали пилячку з столу (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- пилячка — ПИЛЯ́ЧКА, и, ж., рідко. Зменш. до пиля́ка. Саїд зайшов до себе в кабінет наманганської контори. Кур’єри акуратно змітали пилячку з столу (Ле, Міжгір’я, 1953, 201). Словник української мови в 11 томах