пилячка

Пиля́ка, -ки

ж. = пилюга. ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатер. у. (Залюб.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пилячка — пиля́чка іменник жіночого роду густий пил рідко Орфографічний словник української мови
  2. пилячка — див. пил Словник синонімів Вусика
  3. пилячка — -и, ж., рідко. Зменш. до пиляка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пилячка — ПИЛЯ́ЧКА, и, ж., рідко. Зменш. до пиля́ка. Саїд зайшов до себе в кабінет наманганської контори. Кур'єри акуратно змітали пилячку з столу (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. пилячка — ПИЛЯ́ЧКА, и, ж., рідко. Зменш. до пиля́ка. Саїд зайшов до себе в кабінет наманганської контори. Кур’єри акуратно змітали пилячку з столу (Ле, Міжгір’я, 1953, 201). Словник української мови в 11 томах