1. Словник української мови Грінченка

пинда

Пи́нда, -ди

ж. Спесь, важничанье, чванство. К. Дз. 226. К. МБ. III. 257. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали. К. МБ. XII. 277.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пинда — -и, ж., рідко. Те саме, що принда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пинда — ПИ́НДА, и, ж., рідко. Те саме, що пиха́. А ми пишаємось дівчатами й жінками, .. Ні пинда багачів, ні дика злість голоти, .. Ні школа духу в них живого не вгасила (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  3. пинда — ПИ́НДА, и, ж., рідко. Те саме, що при́нда. Словник української мови в 11 томах