пиндження

Пи́ндження, -ня

с. Спесивость, чванство, важничанье. К. Дз. 226.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиндження — -я, с., розм. Дія за знач. пиндитися. Великий тлумачний словник сучасної мови