1. Словник української мови Грінченка

питимий

Питимий, -а, -е

1) Родимый. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25.

2) = питний. питиме й їдиме. Напитки и пища. Гуляли вони, пили, їли усе добре, да й пошли собі назад, покидавши усе, що позоставалось: і питиме, і їдиме. Рудч. Ск. II. 157.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. питимий — пити́мий прикметник рідний; питомий арх. Орфографічний словник української мови
  2. питимий — -а, -е, заст. Те саме, що питомий II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. питимий — Пити́мий і пито́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. питимий — ПИТИ́МИЙ, а, е, заст. Рідний; питомий. Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась?... Словник української мови у 20 томах
  5. питимий — РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙ розм., РОДИ́МИЙ розм.; ПИТИ́МИЙ заст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙ книжн. (народжений тією ж матір'ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає?... Словник синонімів української мови
  6. питимий — ПИТИ́МИЙ, а, е, заст. Рідний; питомий. Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась?... Словник української мови в 11 томах